РЕТРАНСЛЯТОРИ ХУДОЖНІХ ТРАДИЦІЙ МИНУЛОГО. СПАДКОЄМНІСТЬ ПОКОЛІНЬ У ХУДОЖНІЙ ТВОРЧОСТІ. МИСТЕЦТВО КОЛАЖУ

Ключові слова: художні традиції, сучасне мистецтво, образна система, мистецтво колажу, ідентифікація

Анотація

Проаналізовано оновлення філософії сучасного українського мистецтва під впливом змін, що відбувались в культурно-соціальному житті країни на усіх соціальних рівнях, що зробили contemporary art самодостатнім і виразним явищем, яке оновило мистецьке бачення за допомогою комунікації з аудиторією. Зокрема вказано, що
сучасне українське візуальне мистецтво перейшло до пошуків оновленої образності, перевершуючи суто естетичні функції та виходячи за рамки традиційних культурних стандартів. Це вимагає нової серії асоціацій та оновлення аналітичного інструментарію для фахівців. Так, з кінця ХХ ст. традиції, що раніше працювали в рамках «класичного» мистецького канону, розширились за рахунок оновлення тематичних, образних й часо-просторових координат, задаючи художникам вектор розвитку. Саме митці в цей час стають певними лідерами, що виявилися здатними поєднати історичні образи та новітні технології в єдиному художньому синтезі, засвідчуючи співіснування культури та часу. Вони вивели сучасне мистецтво в поле культурно-історичної пам’яті, оскільки, використовуючи «вічні образи» історії мистецтва, послуговуючись методами запозичення, цитування, діалогу та наслідування, відобразили їх у художньому процесі.

Біографія автора

Тетяна Міронова , Київської міської галереї мистецтв «Лавра», м. Київ

кандидат мистецтвознавства, директор

Опубліковано
2021-05-09