КОЗАЦЬКА ТЕМА В УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНО-СЦЕНІЧНІЙ ХОРЕОГРАФІЇ 1950–1980 РОКІВ ЯК ЗАСІБ ТРАНСЛЯЦІЇ ЕТНОКУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Ключові слова: народно-сценічна хореографія, козацькі танці, етнокультурна ідентичність, український танець, хореографія.

Анотація

Стаття присвячена виявленню специфіки трансляції етнокультурної ідентичності через танці козацької
тематики у 1950–1980-х рр. в УРСР. Доведено, що в умовах повсюдної пропаганди в СРСР інтернаціоналізму та
дружби народів, через сценічні образи козаків відбувалася своєрідна ідейна українізація. Козацька ідея,
інтерпретована хореографічними засобами в професійних та самодіяльних колективах народно-сценічного танцю у
той період («Запорожці», «Гопак», «Повзунець», «Про що верба плаче» у постановці П. Вірського, «Запорожці» у
постановці Л. Калініна та ін.), стала одним із важливих чинників формування української національної ідентичності

Біографія автора

Ірина Климчук , Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, м. Київ

аспірантка

Опубліковано
2021-05-09