ГРАФІЧНІ ЗРАЗКИ ЯК ДЖЕРЕЛА ІНСПІРАЦІЙ ДЛЯ ХУДОЖНИКІВ-МОНУМЕНТАЛІСТІВ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVIII СТ.

Ключові слова: склепіння, стінопис, гравюра, архітектонічні трактати, фігуративні та архітектонічні вирішення, адаптація, модифікація, травестація.

Анотація

Стаття присвячена визначенню ролі графічних зразків, що поширювалися з країн Західної та Центральної Європи на територію Речі Посполитої, зокрема, Східної Галичини у XVIII ст., у формуванні творчості місцевих художників-монументалістів. Важливим є питання про способи використання та адаптації графічних зразків у
галицьких храмах місцевими майстрами, що впливало на формальні риси місцевих поліхромних реалізацій. Розкриття даної проблематики залишається на сьогодні актуальним при проведенні формально-генетичного аналізу стінописів католицьких храмів Галичини, що є одним із ключових способів атрибуції творів мистецтва. У статті розглядаються три способи використання гравюр місцевими художниками та ступені відповідності реалізованих поліхромій графічним зразкам: «повторення гравюри» («contaminatio»), «наслідування» («imitatio») та «інспірація», («aemulatio»).

Саме останній з наведених способів був найбільш поширений на теренах Східної Галичини. Наводяться численні приклади поліхромних реалізацій у галицьких храмах та приклади їх західно- та центральноєвропейських графічних відповідників. Це є свідченням того, що архітектонічні трактати та графічні збірки відігравали важливу роль у формуванні творчості місцевих майстрів та були важливим джерелом для їх інспірації.

Біографія автора

Ярина Лисун, Львівська національна академія мистецтв, м. Львів

Здобувач

Опубліковано
2021-05-09